Геология

              5. Ультрабазити Деринюхінської, Липовеньковської,
                Пушківської, Кумарівської ділянок та їх кори
                                вивітрювання.

               5.1. Геологічна будова Деринюхінської ділянки.

  Розміщений в 25 км. на південь від с. Капітанівка. Площа біля 4 [pic]. На
ділянці  розвинені  площадні  кори  вивітрювання   з   промисловим   вмістом
силікатного [pic], в теперішній час майже повністю відпрацьовані.
  Деринюхінська інтрузія складна  серпентинітами,  амфиболітами  та  габро-
амфиболітами,  утворюючі  між  собою  позмінні  переходи.  Вміщуючі   породи
представлені  гранітами  та  мигматитами  з  рідкими  ’...........тами’   та
останцями гранат-біотитових ............................. .
  Площі  розвитку  ультраосновних  (серпентиніти)   та   основних   (габро-
амфиболіти,  амфиболіти)  пород  майже  однакові,  лінія  контакту  нерівна,
зрізана, аналогічна лінія контура базитів - ультрабазитів  з  вміщуючими  їх
гранітами.
  Амфіболіти та габро-амфіболіти розвинені по всьому масиву. Серпентиніти ж
утворюють ідеальні більш або менш крупні тіла середовища  базитів.  По  віку
серпентиніти  являються  більш  пізніми   утвореннями   по   відношенню   до
амфіболітів та габро-амфіболітів.
  Габро, габро-порити та порити макроскопічно  представляють  собою  темно-
сірі, сірі дрібно-середньозернисті породи  масивної,  рідше  слабополосчатої
текстури.
  Габро мінеральний склад: платоклаз  -  45-50%,  клінопироксин  -  35-40%,
ортопироксин - до 5%, амфібол - до 5%, рудний - 1-2%.
  Платоклаз  представлений  ізометричними  та  неправильної  форми  зернами
розміром біля 3 мм., розбитими мікротріщинами  і  залічинним  карбонатом  та
сірицитом.
  Піроксин  (клинопироксин)  також   спостерігається    у   вигляді   зерен
неправильної форми  розміром  до  0.3 мм.,  рідко  зустрічається  ідеоморфні
кристали.  По  пироксину  ділянками  розвивається   амфібол,   зустрічаються
додатки рудного мінерала.
  Габро-парити зустрічаються дуже рідко. Складаються з пластоклаза: 50-55%,
клінопироксина - 15-20%, ортопіроксина - до 25%, малнитита - до  5%.  Розмір
зерен мінералів коливається від 0.3 до 1 мм., одиничні  зерна  ортопіроксина
досягають 3 мм. Піроксини не рідко заміщуються біотитом.
  Габро-амфіболіти та  амфіболіти  -  темносірі  з  зеленуватим  відтінком,
дрібно-плосчатої тектури. Вони утворюють в результаті амфіболітизаціт габро-
норитів та норитів. Основними мінералами являються: звичайна рогова  обманка
- 50-70%, платоклаз (лабрадор)  -  30-40%,  вторинні  мінерали  представлені
біотитом,  гранатом  та  анатитом.  З  рудних  присутні   магнитит,   пирит,
.........
  Ультраосновні   породи    представлені    серистинізованними    дунітами,
перидотитами  (серпентинітами).  Впровадження  їх  проходило  в  другу  фазу
магматичної  діяльності   с   послідуючою    автометасамотиною   переробкою-
серпентинізацією.
  Серпентинізованні  дуніти,  перідотити,  по  загальному  вигляду   чорні,
земнувато-чорні, тонкозернисті. Складні вони,  взагалі,  хризотилом,  темно-
зеленим  хризотил-серпофітом,  а  в  приконтактових   зонах   -   антисорит-
серпофітом.
  По мінеральному складу серпентиніти характеризуються перевагою  мінералів
групи серпентина складаючих біля  90%  породи.  Породи  представляють  собою
анодунітовий  та  аноперидотитовий  серпентиніт.  Породоутворюючі   мінерали
націло  заміщені  серпентином  сітчато-жовковатого   (олівін)   або   тонко-
волокнистого  (Рх)  будови.  Вздовж  жилочок  виділяються   тонкі   зернинки
магнетита.
  Кори вивітрювання лінійного типу виявлені на двох  ділянках  на  контакті
серпентинітів  з  амфіболітами.  Пошуки  їх  проводились   з   застосуванням
передуючих геофізичних методів електророзвідки - СЕП, ВЕЗ, КМПВ.  Геофізичні
данні завірялись пошуковим бурінням.
  Основну  частину  площадних  кор  вивітрювання  складають  нонторніти  та
озалаізнені нонтроніти, нонтронітизованні серпентиніти. В  західній  частині
ділянки   К.В.   перекриваються   делювіальними   відкладеннями    незначної
потужності (до 0.8 м.).  На  схід  потужність  осадкових  відкладень  значно
зростає да досягає 25-30 м.

                          Липовеньковська ділянка.
  Розташований в 600 м. західніше с. Липовеньк.... Площа  масива  біля  2.5
[pic].  Масиви  основних  -  у/о  пород  Липовеньковської  ділянки  повністю
аналогічні вище описаним масивам та К.В. по ним.
  Домінуюче значення мають  серпентиніти,  які  у  вигляді  окремих  масиві
витонуті в Півн.-Зах. напрямку, з вертикальним або близьким до  нього  кутом
падіння на Півн.-Схід.  Крім  серпентинітів,  в  тісній  асоціації  з  ними,
розвинені амфіболіти, які залягають у вигляді полос, пачок  і  ксенолітів  в
серпентинітах і в периферичних їх частинах на контакті з гранітами.
  В західній  частині  района  зустрічаються  біотитові  гнейси  у  вигляді
лінзоподібних тіл, витянутих в Півн.-Зах. напрямку з падінням на  Півд.-Схід
по [pic].
  Кристалічні г.п. підлягають інтенсивному вивітрюванню і по  ним  утворена
К.В.  представлена  .............  по  породам   гарнітоїдного   складу   та
нонтронітами - по базитам-ультрабазитам. Потужність перших  2-25 м.,  других
- 3-37 м.  Коливання  потужності  кори  вивітрювання  обумовлені  нерівністю
нижньої границі поверхні.
  В межах ділянки К.В. серпентинітів та амфіболітів добре розвинена по всій
площі  розвитку  серпентинітів.  К.В.  майже  скрізь  перекрита   третинними
різнозернистими  пісками  потужністю  від  1  до  25  м.  та   четвертинними
лісовидними та бурими суглинами та  червоно-бурими  глинами  потужністю  від
1.5 до 27 м.
  По геофізичним данним масиви серпентинітів характеризуються дуже складною
диференційністю. В межах  геофізичних  аномалій  припускаються  тектонозони,
виділення і по геолг. данним, де  і  пробурено  ряд  скважин  глибиною  150-
325 м.
  Виявлені   малопотужні   (декілька   метрів)   зони   тріщиноватості    з
нонтронітовою та нонтроніт-охристою К.В.

                             Пушковська ділянка.
  Пушковська ділянка знаходиться  в  0.5 км.  півн.-східн.  с. Пушково,  на
лівому схилі р. Мокра Деренюха. Площа 0.35 [pic].
  В межах ділянки виявлено два близько розташованих масива основних  -  у/о
пород представлені габро-амфіболітами і  серпентинітами,  серед  яких  перші
мають різко підкорене значення.
  Вміщуючими утвореннями  являються  граніти  та  мигматити  бердичевського
комплекса.
  Площадні  К.В.  утворюють  витянуті   тіла,   які   відповідають   флормі
серпентинітових масивів, представлені в основному  нонтронітами.  Потужності
невитримані - від 1 до 14 м, інколи до 23 м., в середньому біля 6 м.
  На  Пушковській  ділянці  велись  і  пошуки  лінійних  нікеленосних   кор
вивітрювання з застосуванням передуючих методів електророзвідки (КЕП, ВЕЗ).
  По данним геофізичних досліджень в межах Пушковської ділянки  виділяється
одна  лінійна  зона,  тотожня  з  лінійною  корою  вивітрювання.   Одною   з
пробурених скважин (скв. 3198)  вскриті  дві  малопотужні  (3-5 м.)  лінійні
кори, які мають клиноподібну форму в розтині.
  Кори вивытрювання мають слюдисто - та хлорит-нонтронітовий склад.

                            Кумаровська ділянка.
  Розташована біля  північної  окраїни  с. Кумари  Першотравневого  района.
Площа біля 5 [pic]. Пробурена одна скважина глибиною 246 м.
  В  геологічній  будові  ділянки  приймають  участь  породи  основного  та
ультраосновного складу. Вміщуючі їх гранітоїди мають підкорене значення.
  Породи основного складу представлені амфіболітизованними  габро-норитами,
габро-амфіболітами,  рідше  амфіболітами.   Амфіболітизованні   габро-норіти
являються вміщуючим середовищем серепентинітів.
  В зонах розвитку серпентинітів  досліджена  площадна  кора  вивітрювання.
Лінійні кори не знайдені.