Геология

                2. Мінерологія нікеленосних пор вивітрювання.

  У  порах  вивітрювання  ульрабазитів  утворюється  широка   гамма   [pic]
селікатів, які мають промислове значення.
  Більшість [pic]селікатів у структурному відношенні належать  до  змішано-
слоїстих ’амнікатам’, у меншій мірі - до слоїсто-стічкових.
  По вмісту [pic] серед них можна виділити власне [pic] мінерали ([pic]) та
[pic]-вмісту  ([pic])  різновиди  відповідних  слоїстих  селікатів,  які   в
звичайних умовах (поза зв’язком з [pic]-родовищ) вміщують [pic] дуже мало.
  У більшості випадків це [pic]-мінерали, рідше  [pic]  чи  [pic]-мінерали.
Вміст  [pic]  у  їх  решітку  як   показують   природні   спостереження   та
експерименти, проходить у результаті ’непосредственного’  катіонного  обміну
[pic] (частково [pic]) на [pic]  з  багатих  цим  елементом  грунтових  вод,
циркулюючих у порах вивітрювання.
  У багатьох випадках [pic]-мінерали  утворюються  інфільтраційним  шляхом,
проходячи через  стадії  гелей  (колоідів),  які  вміщують  [pic]  та  [pic]
одночасно.   Існують   наступні   [pic]-мінерали    з    пор    вивітрювання
ультраосновних пород.
  І. З структурою ’сернентина’ ( + талькоподібний мінерал)
1. гарніерит [pic]      [pic] - до 48%
2. ненукт (крист.)  [pic]       [pic] - до 20-47,7%
3. керолит [pic]  [pic] - до 1,56-9,88%
  (Порядок мінералів відповідає їх положенню у  вертикальному  розтині  кор
вивітрювання)
  ІІ. З структурою бейделіта-монтморилоніта
    4.ревдиніт   [pic] - 17-18%
    5.нонтроніт  [pic] - 1,10-1,80% (головний мінерал по розповсюдженості)
  ІІІ. З структурою хлорита.
    6.коннорит [pic]      до 36% [pic]
    7.шухардит [pic]              до 5-6%
    8.джеферизит (проміжний між хлоритом та гідрослюдою)  0,09-4,67%
    9.бриндлит [pic]  (у бокситах Греції) та ін.
                            Мінерали-носії [pic]:
  [pic]-тальки (до 2-6%), [pic]-сениоліт  (1.5-10%),  [pic]-верминулит  (до
2.6%),

[pic]-холцедон (0.17-0.38%, [pic]-хоризонраз), [pic]-ксиломелан  (0.1-0.8%),
[pic]-гідрогетити та охри (до 2.2%), магемит [pic] - (0.8-1.5%)
  Крім вказаних мінералів,  описані  гінергенні  ізумрудно-зелені  корки  в
ультрабазитах о.Сумотра  [pic]  -  заратит,  а  також  сульфіди  екзогенного
генезиса.
  Останні  виявлені на ’Юж.’ Уралі  в чорних  збагачених  органікою  глинах
озерного  походження  та  утворились  за  рахунок  виноса   [pic]   з   кори
вивітрювання сернентинітів,  розташованих  поруч.  Тут  встановлені  бравоіт
[pic], виоларит [pic], милерит  [pic]  у  асоціації  з  ниритом,  марназитом
[pic],   мельниковітом.   Сульфіди   утворюють    желвани,    прожилки    та
тонкодисперсну вираженність. Джерелом сірки являється процес  сірководневого
[pic] бродіння в результаті гниття органіки в застойних  водах.  Це  приклад
типового осадження [pic] як хальнофіла на сірководневому бар’єрі [pic].
  [pic] достатньо інтенсивно  мігрує  у  іонній  формі  [pic],  але  окремі
дослідники обмежують довжину міграції (4-5км).
  Андерлинське  м-р  -  ’единственное’  (в  СНГ)  приклад   концентрованого
переоткладу [pic] у новій мінеральній формі.
  Мінерали  окису  та  гідроокису  [pic]  (кінцеві  продукти   вивітрювання
гіпербазитів)   спостерігаються   у   всіх   мінеральних   осоціаціях   кори
вивітрювання або  являються  породоутворюючими,  на  70-80%  складаючими  її
верхню охристу зону. Охристі  породи  нікелевмістні.  Вміст   в  них  нікеля
непостійний в зв’язку з нерівномірністю умов  формування  різних  ’профилей’
вивітрювання. У ’профиле’ вивітрювання, де добре розвинені  [pic]  селікати,
слабо розвинена зона охр та існує слабка концентрація [pic] та навпаки.
  У корі вивітрювання на у/о породах  присутні  мінерали  окису  та  закису
[pic] трьох генетичних типів: 1) остаточні  або  реліктові;  2)  утворені  в
результаті вивітрювання;  3)  інфільтраційно-метасоматичні,  які  виникли  в
результаті перерозподілу речовини в  межах  кори  вивітрювання.  До  першого
відноситься  магнетит;   до   другого   -   гетит,   переважно   дисперсний,
скритокристалічний, рідше дисперсний  малеміт  та  гематит;  до  третього  -
магнетит,  гетит,  гематит  та  малеміт.  Усі  перераховані  вище   мінерали
нікеловмістні. Сама низька концентрація  [pic]  (по  данним  Е.Н.Куземкиной,
1974) спостерігається  в  остаточному  магнетиті  склад.  [pic]  -  0.7%,  в
малеміті - до 1.5% та вище. Найбільш  висока  концентрація  [pic]  у  гетита
(більш ніж 2%).