|
|
|
|
Геология>>Геология
Геохімічна характеристика, розподіл елементів
групи Fe та Cu (Sc,Ti,V,Cr,Co,Ni,Cu).
Sc,Ti,V,Cr,Co,Ni,Cu являються, як зазначили В.М. Голдшмідт та
А.Е. Фереман характерними елементами ультраосновних та основних пород.
Поводження елементів цієї групи в останній час приділяється особлива
увага при рішенні питань нетрології формаційного аналіза, вияснення
рудоносності ультрабазит-базитових комплексів.
Так, для найбільш ранній диференціотів перидотитових розплавів
характерний підвищений вміст [pic] та [pic].
В таблиці наведені середій вміст перерахованих елементів, обчислення по
результатам кількістного спектрального аналіза [pic] та наближено
кількістного спектрального аналіза [pic] проб керна скважин.
Чітко відсліжується спеціалізованність досліджуємих масивів на [pic],
середні концентрації яких перевищують відповідні кларкові значення для
ультраосновних і основних пород (по О.П. Виноградову) в 1.5-3 рази, а також
не рідкісний елемент [pic] (1.5-2 і більше разів).Концентрації [pic]
спостерігаються біля кларка, а [pic]- декілька нижче кларка.
[pic] відноситься до ведучих елементів гіпербазитів та його розподіл
являється одним з показників глибинності їх формування. Середня
концентрація його в дунітах і перидотитах Капітанівського,
Липовеньковського та Пушковського масивів складає 0.6-0.7%, більш низькі
концентрації характерні для Деринюхінського та Кумарівського масивів (0.21-
0.36%). В пироксенітах всіх масивів його менше і найбільш низькі значення
характерні для амфіболітизованних перидотитів і пироксенітів і габро (0.06-
0.07%). [pic] в цих породах розповсюджений в увигляді акцесорних та
рудоутворюючих хромпінелідів [pic] та ізоморфно входить в кристалічні
решітки породоутворюючих піроксенів.
І.І. Едельштейн та ін. відмічали відсутність виноса [pic] в процесі
серпентинізації дунітів і перидотитів. Це ж випливає і із таблиці. Розподіл
[pic] закономірно залежить від магнезійності ультраосновних та основних
пород.
Цікава зміна відношення [pic], яке (по А.Б. Фоніну) характеризує
глибинність процесів становлення гіпербазитів. В цілому для дунітів та
перидотитів розглядаємих масивів воно коливається від 1.64 до 0.70.
Підвищені його значення характерні для дунітів Липовеньковського (1.64),
Деренюхінського та Пушковського (0.85-0.82) масивів, дуніти Кумарівського
масиву найбільш близькі до Капітанівських (0.69-0.70-0.73).
[pic] як і [pic], являється ведучим елементом гіпербазитів. В процесі
магнетичної диференціації він накоплюється в магензіальних розплавах та
виділяється в силікатних формах на початкових стадіях кристалізації. Усі
породи розглянутих масивів характеризуються підвищеним вмістом [pic]
(табл.). Причому розподіл його в однотипових породах масивів достатньо
однорідний: дуніти в середньому вміщують 2390 [pic], перидотити - 1850
[pic], пироксеніти - 660 [pic], амфиболітизованні різниці мають більш
низький вміст цього елемента у порівнянні з незмінними.
Процеси серпентинізації дунітів і перидотитів також видно не
супроводжувались виносом [pic]. В вивчених породах [pic] присутній в
силікатній (в олівінах), нікелевій та сульфідній ( у вигляді власних
мінералів сульфідів [pic] та в ізоморфних домішках в сульфідах [pic] та
ін.) формах.
[pic] характеризується розподілом сходним як з [pic], так і [pic],
відрізняючись від останнього більш витривалим вмістом і меншою залежністю
від особливостей мінерального складу. Породи вивчаємих масивів
характеризуються невисокими околокларіовим та достатньо рівномірним вмістом
[pic]. [pic] концентрація в дунітах не перевищує 0.025%. В
амфіболітизованих різницях вміст [pic] зменшується (табл.). Мінералами-
носіями цього цього елемента являються темнокольорові (олівін, серпентин,
пироксени, амфіболіт), в значних кількостях він відмічається в магетитах,
хром............ [pic] відношення в дунітах і перидотитах коливається в
достатньо вузьких межах 0.05-0.07 та помітно зрозстає в пироксенітах (0.13-
0.17) і особливо в амфіболітизованних породах (0.20-0.23), відповідно
зменшенню магензійності та зростанню залізності.
[pic] в породах досліджуємих масивів характеризується невисокими, часто
нижче кларковими, що, взагалі, типово для хромоносних гіпербазитів
(Канівський, 1973; Фонін, 1979). Декілька підвищені концентрації цього
елемента відмічаються в амфіболітизованних породах Кумаровського,
Пушковського, Капітанівського масивів (до 0.71%).
Мінерали-носії [pic] являються [pic]. Концентратором [pic] в пироксенітах
та габроїдах являється ільменит.
Процес серпентинізації не супроводжується привносом-виносом [pic], але
амфіболітизація перидотитів супроводжується мабуть, деяким привносом цього
елемента, про свідчать вищеописані підвищення вмісту.
В магматичному процесі [pic] зв’заний з [pic]. Тому відношення [pic]
зокономірно зростає в генетично зв’язаних різновидах пород усіх 5-ти розгл.
масивів (табл.): в гіпербазитах це відношення більш низьке (0.20-0.39), а в
габроїдах досягає 6.11-6.7
[pic] геохімічно тісно пов’язаний з [pic] та [pic]. В нижче та
............. кількостях він присутній в дунітах та перидотитах 30-40,
інколи 60-80 [pic] (Кумаровський, Пушковський масиви), в пироксенітах і
особливо габро його вміст підвищується. Весь [pic] розсіюється у вигляді
ізоморфних домішок в темнокольорових та рудинних м-лах, носіями його
являються пироксени та амфіболи.
[pic] відноситься до типових халькофінів та досить широко розповсюджена в
гіпербазитах та габроїдах. В дунітах і перидодитах розглянених масивів
середні концентрації відповідають або слабко перевищують клорк
(Липовеньковський масив). Найбільш високий вміст спостерігається в
пироксенітах та габроїдах (130-140 [pic] ), а на окремих ділянках з
сульфідною мінералізацією до 0.1-0.2%. Носіями [pic] являються
породоутворюючі [pic] та рудні м-ли (хром........., магнетит), а
концентратором - халькоперит [pic]. Серпентинізованні та незмінені дуніти
та перидотити характеризуються однаковим вмістом [pic]. Процеси
амфіболітизації призводять до накопичення [pic] (табл.)
[pic] являється типовим розсіяним елементом, який в земній корі
концентрується в ультраосновних і основних породах. Розподіл вмісту [pic] в
дунітах та анодунітових серпентинітах усіх 5-ти розглядаємих масивів
достатньо однорідний та близький до клерну (5-6 [pic]) (табл.). Але з
зростаннім залізнистості, в пироксеннітах, габро-коритах і габро-
амфіболітах концентрації помітно збільшуються (до 38-43 [pic]), перивищуючи
кларкові рівні.
Декілька підвищені його концентрації відмічаються в перидотитах
Деринюхінського, Кумарівського, Пушковського масивів (11-14 [pic]), в
пироксенітах Капітанівського масиву (32 [pic]). Концентрація [pic] в
породах залежить від їх мінерального складу і вмісту його в м-лах. М-лами-
носіями цього елемента являються [pic] та [pic].
12345678910111213
Для добавления страницы "Геология" в избранное нажмине Ctrl+D |
|
|
|
|
|
|