Геология

                             3. Методика робіт.

  Пошуковими ознаками виявлення родовищ селікатного [pic] в  лінійних  Н.В.
являються:
  Наявність  полей  габро,  габро-амфіболитів,  амфіболитів,  вказуючих   на
можливість виявлення просторово  зв’язаних  з  ними  масивів  ультраосновних
пород.
  Наявність  у/o  пород  як  джерела  гіпергенного  [pic]-орудення  та  кори
вивітрювання цих  пород,  як  геологічної  формації,  безпосередньо  несучої
родовища силікатних [pic]-руд.
  Розвиток  нонтронітового  то  охристого   типів   кори   вивітрювання   по
ультрабазитоам з підвищеними концентраціями силікатного [pic].
 Наявність карбонатних пород  (кальцифірів)  на  контакті  з  серпентинітами
(масиви Капітановський, Заводський та ін. -  Грушковський,  Північний),  яка
визначає можливість  виявлення  силікатних  [pic]-руд  контактово-карстового
типу.
 Лінійний  характер  контактів  у/о  серпентинізованних  тіл,  вказуючих  на
наявність тектонічних зон і можливість виявлення в  їх  межах  лінійних  кор
вивітрювання охристо-нонтронитового типу.
 Геофізичні ознаки, зокрема висококонтрасні магнітні аномалії  над  масивами
у/о пород з лінійним характером на  одному  з  їх  контактів,  вказуючих  на
тектонічну природу цього контакта та можливість розвитку  в  ньому  лінійної
кори вивітрювання охристо-нонтронитового типу.
  Геологічні методи грудок заключались в пробурюванні скважин, документації
кар’єрів. Ці роботи супроводжувались комплексом  випробних  та  лабораторних
робіт.
 Докумнтація кар’єрів.
    Для уточнення деяких питань будови масивів у/о пород,  взаємовідношення
їх з вміщуючими породами проводилась  докумнтація  кар’єрів  Деренюхінського
родовища, кар’єрів Центрального, Бурти та  ін.  Документація  заключалась  у
ретельному описі  коренних порід, характера контактів з зарисовками.
   2. Бурові роботи.
    Проводилось буріння похилих скважин глибиною від 50 до 500 м.  станками
СКВ-4 та БО-500/800 з метою пошука лінійних кор вивітрювання.
    Пошукове  буріння  похилих  скважин  проводилось  на  7-ми  ділянках  -
Каштановському,  Заводському,  а  також  Деренюхінському,  Липовенковському,
Шкільному, Пушківському, Кумаровському.
    Пошуковому бурінню  передували  наземні  геофізичні  роботи  та  аналіз
геологічної будови території ройона.
    Буріння скважин проводилось як по рідкій сітці (130-700х20-40м), так  і
одиночними  профілями  та  окремими  скважинами.  По  рідкій  сітці  буріння
проводилось на експлуатайованій Капітановській ділянці,  окремими  профілями
та  одиночними  скважинами  на  Заводській  ділянці,  а  на  Деренюхінській,
Липовеньковскій, Шкільній, Пушковській,  Кумаровській  -  тільки  одиночними
скважинами.
    Вихід керна по корам вивітрювання та по  кристалічним  породам  складав
80.3%, а по породам осадкового чохла - 55-60%.
    Кількість пробурених скважин:

|Ділянка                  |Кількість скважин      |
|Деренюхінська            |15                     |
|Липовеньковська          |6                      |
|Шкільна                  |6                      |
|Пушковська               |2                      |
|Кумарівська              |1                      |

 3. Випробування.
    Випробування керна скважин велось для вивчення якісних  та  кількістних
характеристик основних та попутних корисних копалин.
    Воно  заключалось  у   відборі   проб   та   зразків   для   проведення
спектрального, спектрохімічного, хімічного, мінералогічного аналізів.
    Геохімічне випробування виконувалось з метою визначення  металогенічної
спеціалізації усіх різновидів пород і для передчасної розбраковки  птенційно
рудних інтервалів.
    Геохімічне випробування заключалось у відборі проб точковим  методом  з
керна скважин через 5-10 см. з нетрографічних різниць пород.  Довжина  проби
складала 2  м.  Вага  геохімічних  проб  складала  200-300  г.  З  цих  проб
відбирались наважки на загальний спектральний, хімічний та ін. аналізи.
    Хімічне випробування проводилось після отримання позитивних результатів
по  данним  спектрального  аналізу.  Хімічний  аналіз  проб,  відібрених   з
нікеленосних інтервалів, являвся основним видом  аналіза,  яким  визначалось
якісний вміст в них [pic] та [pic]. По данним хімічного  аналіза  виділялись
інтервали з промисловим вмістом [pic] та корисних компонентів.
    Інтервал випробування був прийнятий  рівним  1  м.,  при  різкій  зміні
потужностей - від дікількох десятків см. до декількох метрів.
    Випробуванню  підлягались  бурі   залізняки,   озалізнені   нонтроніти,
нонтроніти,  хлорото-смодисті,  охристо-кремнієві   породи,   вилуженні   та
нонтронітизовані  серпентиніти,   монтморилоніт-нонтронітові   утворення   з
підвищенним [pic] вмістом [pic] по данним ’.......’.
    Крім родових проб, визначаючих [pic], виконувався відбір групових  проб
на [pic], на шлакоутворюючі компоненти [pic] та шкідливі домішки [pic].
    Мінерологічне випробування проводилось з  метою  вивчення  мінерального
склада руд та вміщуючих  пород.  Проби  відбирались  з  усіх  нетрографічних
різниць  пород  та  кор  вивітрювання  в  тій  чи  іншій   мірі   потенційно
рудоносних. Проводився опис шліфів та аншліфів.
    Лабораторні  дослідження  виконувались,  в  основному,  в   лабораторії
Правобережної ГРЕ (мінеральний аналіз, виготовлення шліфів та  аншліфів)  та
Центральній лабораторії (Київ) (хімічний аналіз на [pic], групових  проб  на
шлакоутворюючі елементи [pic] та шкідливі домішки [pic], силікатний  аналіз,
опис шліфів та аншліфів).