Геология

                           1.6. Корисні копалини.

  Район Середнього Побужжя характеризується розвитком цілого  ряда  рудних,
так і нерудних корисних копалин. Найбільш значними з них, на  яких  ведуться
в цей час екплуатаційні роботи, являються  гіпергенні  нікелеві  руди.  Крім
нікеля  в  районі  існують   родовища   хромових   руд   (Капітанівське)   з
забаленосними запасами, кодовське родовище заліза і ряд  проявлення  золота,
молібдена,  нерудніих  кирисних  копалин  -  абразивна  сировина  (гранат  і
............),  вогнетривка  сировина  (каолін,   серпентинід),   будівельні
матеріали  (будівельні  камні,  суглінки,  глини,  піски,  гіпс),  тепло-  і
звукоізоляційна сировина (вермикуліт і азбест).  Нижче  приводиться  коротка
характеристика відомих в районі родовищ і проявів корисних копалин.

                                   Нікель.
  Силікатні нікелеві руди являються найбільш цінною мінеральною  сировиною,
виявлених в надрах Середнього Побужжя.  Помислові  концентрації  силікатного
нікеля  зв’язані  з  корою  вивітрювання  серпентинізованних  ультраосновних
пород. Побужською екпедицією  в  50-х  роках  була  відкрита  група  родовищ
(Капітанівське,  Тернавадське  і  Грушковське)  і  ряд  проявів   силікатних
нікелевих і комплексних залізо-нікелевих руд.  На  базі  Побужськіх  родовищ
силікатного нікеля 1972 р.  ввійшов  в  ряд  діючих  підприємств  кольорової
металургії. Побужський нікелевий завод з річним виготовленням  950  тис.  т.
сирої руди.

                                    Хром.
  Відоме родовище хромітів пов’язане  з  Капітанівським  масивом.  Родовище
складається з серії  лінеовидних  крутопадаючих  рудних  тел,  залягаючих  в
серпентинітах.   Рудні    тіла    складені,    в    основному,    суцільними
густовкрапленими  хромітовими  рудами,  які  локалізуються  в  межах  полоси
довжиною біля 800  м.  і  шириною  360  м.  Середній  вміст  триокису  хрома
дорівнює 41.3% в суцільних рудах і 9.14% в вкрапленних.

                                   Залізо.
  Залізні  руди  в  межах  района  встановлені   Молдавської,   Лащевської,
Секретарської та ін. структурах.  Для  родовища  характерно  два  типа  руд:
силікатно-магентитові (зілізисті кварціти) і  карбонатно-магнетитові  (рудні
кальцефіри і їх окармовані різниці.

                                   Золото.
  Золото виявлено в аловії річок Південного Буга і Синюхи в  кількості  1-3
знака  на  шлих.  Припускаючи,  золото  контролюється  зоною   магнезіальних
скарнів  (кальцифіри,  діопсидіти,  плагіоклаз  -  піроксинові),   а   також
пов’язане з  зонами  біотітизації  і  катаклаза  по  скарнам,  розвинених  в
східному  (висячому)  крилі  Капітанівської  інтрузії.  Золото  представлено
електрумом, розмір золотин - 0.05-0.5 мм.  в  вигляді  диндритів  і  золотин
неправильної форми.
  Золото   виявлено   також   в   лінійно-площадних   корах    вивітрювання
ультрабазитів. Вміст його в межах десятків долей грамів на тону.

                                  Молібден.
  Молібден встановлений  в  межах  зон  розвитку  жил  бистіт-флогопітового
складу,  плагіонклазитових   і   кварц-плагісклазових   ............   серед
ультраосновних пород. Потужність молібденовміщуючих інтервалів  від  10  см.
до 7.6 м. Вміст молібдена по данним хімічного аналіза, коливається від  0.01
до 0.89%.

                                    Мідь.
  Мідь виявлено в амфіболізованних габро, окорках гранат-кварцевих породах,
а   також   в   корах   вивітрювання   ультрабазитів.   Мідь   предоставлена
халькоперитом. Вміст міді від 0.03 до 0.3%.

                             Абразивна сировина.
  Абразивний гранат в якості по роду утворюючого мінерала входить в значних
кількостях в склад бістіт-гранатових і  графіт-гранат-силіманітових  гнейсов
та ін.
  На  Молдавському  родовищі  залізних   руд   скважинами   всриті   очкові
(гранатові) гнейси великими кристалами граната.  По  данним  мінералогічного
аналіза встановлено високий вміст граната від 219 до 534  кг/т,  які  можуть
бути використані як попутна абразивна сировина при добутку залізних руд.
  Корунд. Капітанівський прояв корунда розміщується в межах Капітанівського
родовища силікатних нікелевих руд. Воно представлене в  одній  корундоносній
зоні  і  приурочене  до  контакту  серпентинітів  і  силіманітових  гнейсів.
Потужність зони змінюється від 20 до 60 м., вміст корунда в ній від 1 до 15-
20%.

                            Вогнетривка сировина.
  Серпентиніти. Проведеними дослідами Побужських серпентинітів встановлено,
що вони можуть бути використані як сировина для  виготовлення  форстерітових
вогнетривких виробів з попереднім обжигом серпентиніта.
  Каолін. Поблизу м. Первомайська на декількох ділянках є залежи  каолінів,
представленні  первинними  і  вторинними  різницями   по   генезису.   Більш
високосортними    являються     вторинні     кварцево-каолінітові     породи
нижньо’мелового’ віку.

                     Тепло- та звукоізоляційна сировина.
  Вермикуліт  розвинений  в  серпентинізованних  масивах   Капітанівського,
Липовеньковського,  Деренюхінського   родовища   силікатного   нікеля.   Він
приурочений до тактонічних зон, жил та  лінз  гідрослюд.  Слюдисті  тіла  по
своєму складу предоставлені гідротизованним біотитом і вермикулітом.
  Азбест. Рудопрояв азбеста  зусрінені  в  межах  багатьох  ультрабазитових
масивів (Капітанівський, Липовеньковсткий, Каменнобалковський,  Кримковський
та ін. Промислового значення не мають.

                              Будівельні камні.
  Виходи кристалічних пород в межах района приурочені, переважно в  долинах
річок Південного Буга, Колимі,  Синюхи  та  ін.  Інколи  кристалічні  породи
оголюються в верхніх частинах беригових схилів  і  на  ерудованній  поверхні
плато.
  Діє велика  кількість  кар’єрів  по  видобутку  каменя.  Великі  родовища
будівельних камнів екплуатуються з метою видобутку як блочного  каменя,  так
і каменя для виробництва щебеня і бута.

                        Кирпично-черепична сировина.
  Кирпично-черепична сировина представлено  стрічковими  пестрими  глинами,
бурими глинами і  лісовидними  суглінками.  Розповсюджені  вони  скрізь,  за
виключенням   сучасних   річкових   долин   і   балок.   В   районі   відомі
Великовраднівське,  Кривоозерське,   Банщурське,   Генівське,   Лисогорське,
Першотравневе, Григор’євське і Капітанівське родовище глин і суглінків.

                              Піски будівельні.
  Піски в межах района приурочені, в основному,  до  алювіальних  відкладів
річкових долин, а також відкладів пелеогена, неогена і чертвертинниго  віку.
Піски застосовуються як заповнювачі для  бетона,  для  будівельних  ’р-ров’,
для виготовлення силікатного кирпича, для дорожнього  будівництва  в  якості
залізничного баласта.

                                    Гіпс.
Капітанівське родовище гіпса розташоване в с. Капітанки, в 10 км. на захід
від станції Юзефполь. Гіпс предоставлений друзами та окремими великими
кристалами. В зеленувато-сірих неогенових глинах потужністю 2.5 м. Вміст
кристалів гіпса 150-250 кг на 1 [pic]. Родовище не розробляється.