Геология

              2. Хімічний склад, нетрохімічна характеристика та
                       розподіл нетрогенних елементів.

  Ультрабазити  района  Капітанівського   масиву   та   його   ’обрамления’
характеризуються певним вмістом нетрогенних елементів [pic]
  Дуніти та передотити розглянутих масивів мають  високий  вміст  [pic]  та
[pic] та незначний [pic], лугів [pic]. Вміст [pic] залежить від кількості  в
породах клинопироксенів. Пироксеніти та габроіди відрізняються  від  дунітів
та перидотитів підвищеним вмістом [pic], але меншим вмістом [pic].
  Для нетрохімічної характеристики використано 19 повних силікатних анліза,
з яких 3 запозичені з звіту Правобережної експедиції  М.Н. Дунлана,  останні
з робіт А.Я. Древіна, А.Я. Каневского, А.Б. Фонина.  Узагальнення  матеріалу
проводилось з використанням статистичних методів та перерахунків на  числові
характеристики  по  методу  А.Н. Заварицького  та  AFM  в  ВЦ   геологічного
факультета по програмі «Геолог-1».
  Для побудови діаграми А.Н. Заварицького вектора у правій частині діаграми
відбудовуються  по додатковим числовим характеристикам [pic] та  [pic],  які
відображають співвідношення [pic] та [pic] в фемічних м-лах.
  Дуніти та перидотити (гарцбургіти), а також деякі різновиди  пироксенітів
(бронзитити)   характеризуються   низьким   вмістом   [pic]    та    високою
магензійністю. Вектора розташовуються близько до вісі [pic] та мають  більшу
крутизну.
  У/о породи розглянутих масивів підлягли процесам масової сіркомінімізації
та частково локальної, зв’язаної з впливом гідротермольних розчинів.
  Загальна масова серпентинізація не супроводжувалась привносом або виносом
нетрогенних  елементів,  спостерігався  тільки  привнос  води,  тому  хімізм
анодунітових та анопередотитових серпентинітів  не  відрізняється  практично
від незмінних  г.п.  Фігуративні  точки  їх  складу  розміщуються  у  нижній
частині діаграми Заварицького дуже крупно.
  У процесі амфіболітизації перидотитів та пироксенітів проходило утворення
рог. Обманки а також флогаліта. В у/о породи привносились [pic] та  луги,  а
[pic] виносився.
  Відповідно   фігуритиві   точки   амфіболітизованних    перидотитів    та
пироксенітів розміщуються вище та праворуч у полі [pic] діаграми. При  цьому
змінюється в нахил векторів, що відповідає деякому зростанню вапнистості  та
залізності   темнокольорових   м-лів.   Загальна   залізність   дунитів   та
серпентинітів складає 9-18, а в амфіболітизованних перидотитах  підвищується
до 30-31% (таб., мал.)
  Усі  вивченні  породи   відносяться   до   пород   нормального   розряда,
недосиченому [pic] (таб.,мал.)
  Хімичний склад дунітів, перидотитів,  амфіболітизованних  пиродетитів  та
пироксентів окремих масивів дуже близький. Варіаційні  криві  складів  майже
паралельні (мал.).
  Дуніти, перидотити та  серпентиніти  Деринюхінського,  Липовеньковського,
Кумарівського, Пушківського масивів дуже близькі  до  пород  Капітанівського
масива.
  Усі вони  характеризуються  високим  вмістом  [pic],  а  також  [pic]  та
незначними [pic] та лугів [pic].  Вміст  [pic]  в  дунітах  та  анодунітових
серпентинітах  складає  в  середньому  38.6%,  [pic]~8.5-8.8%,  [pic]-0.10%,
[pic]~0.05%.
  В перидотитах та аноперидотитових серпентинітах у порівнянні  з  дунітами
декілька  більше  [pic]  та  [pic].  В  пероксенітах  спостерігається  більш
високий вміст [pic] та лугів [pic] у порівнянні з перидотитами, прочому  для
них  характерні  широкі  варіації  вмісту  цих  елементів,  що  пов’язано  з
особливостями   мінерального   складу,   зокрема,   наявністю    орто-    та
клинопироксенів. Глинозен [pic] в цих породах пов’язаний з пироксенами.
  У розрізах габро-перидотитових масивів, по данним А.Я. Канівського та ін.
спостерігається зміна  вмісту  нетрогенних  елементів.  Найбільш  магензійні
різниці пород (дуніти, гарцбургіти) ’приурочены’ до данних  чпстин  масивів.
В данній частині Тариоватського масиву  анодунітові  серпентиніти  (вміст  в
%): [pic]. Аналогічний  розподіл  нетрогенних  елементів  спостерігається  в
Деренюхінському, Липовеньковському та ін. масивах.
  По хімізму, по свідченням Канівського,  Усенно,  Богачева,  Чернишова  та
ін.,  породи  гіпербазитової  формації   середнього   Побужжя   близькі   до
аналогічних утворень Базавлукського синлінорія на УЩ та  залізогорського  к-
са Воронежського масива.
  Дуніти та перидотити гіпербазитової формації Сер.Побужжя характеризуються
більш  високою  залізністю  та  пониженою  магнезіальністю  у  порівнянні  з
середніми типами дунітів і перидотитів по С.П. Соловйову (1970).