|
|
|
|
Геология>>Геология
2. Нікеленосні кори вивітрювання ультрабазитів.
2.1. Ритональне розміщення, розповсюдження
класифікація.
Регінональне розміщення кор вивітрювання ультрабазитів, як відомо,
визначається: 1) розповсюдженням ультраосновних вивержених пород -
перидотитів, дунітів; 2) благоприємними кліматичними і мофологічними
умовами для розвитку кори вивітрювання; 3) збереженням кори вивітрювання.
Розповсюдження ультрабазитів в цілому світі храрктеризується приуроченністю
їх до глибинних розломів різного віку. Так, по В.Е. Хаіну (1964),
ультрабазити Ураїни розповсюджені на території древніх (епікарельських)
континентальних платформ.
Кори вивітрювання ультрабазитів з основними промисловими, найбільш
великими родовищами приурочені до геосинклінальних зон. В платформових
областях розміщено менше родовищ і рудопроявлення, приурочених, як правило,
до більш дрібних масивів і жилоподібних тіл ультрабазитів, наприклад на
Україні в Воронежській антиклізі.
За останні роки виявляється все більше окремих покладів осадкових
нікелевих або ’легированных’ залізних руд, супроводжуючих остаточні
нікелеві родовища кори вивітрювання або утворюючих окремі родовища та
рудопрояви поблизу ультрабазитових масивів, підкоренних вивітрюванню.
Відповідно сучасним гіпергенним родовищам, виділяються дві групи родовищ:
остаточні родовища, або відповідно родовища кори вивітрювання, і осадкові
родовища нікеля.
Серед осадкових родовищ і рудопроявів гіпергенних нікелевих руд можна
виявити два генетичних типа: континентальні і прибережно-морські.
Родовища нікеля в корі вивітрювання ультрабазитів відрізняється по
характеру нікеленосності і по маштабам орудення в залежності від належності
до того або іншого форфогенетичного типу.
Для родовищ площадного типа характерно:
Розміщення в серединних частинах більших або по всій площі малих і середніх
масивів ультрабазитів.
Концентрація металів не тільки за рахунок розкладу материнських пород і
виноса з них майже всього магнія, [pic], лугів, значної частини кремнія і
деякої частини [pic], але й за рахунок міграції [pic] і [pic] з неперервно
розмиваємої з поверхні верхньої частини кори вивітрювання під час її
утворення і фіксації цих металів в нижчележачих зонах кори вивітрювання.
Чітко виражена вертикальна зональність кори вивітрювання з горизонтальним
розміщенням зон.
Пластоподібна, ізометрична в плані форма і горизонтальне положення в
просторі рудних покладів, з нерівною підошвою при середній потужності 5-10
м. Порівняно неглибоке залягання під покровом більш молодих осадкових
пород.
Досить рівномірний розподіл орудення як по вмісту, так і по потужності
рудних покладів.
Площадні родовища з низьким вмістом [pic] і при наявності підзони
безструктурних охр, володіючої, як правило, підвищеним вмістом [pic],
розробляються звичайно як родовища ’легированных’ [pic] руд.
Родовища площадного типа - плащоподібні і витянуті. Великі площоподібні
родовища з потужньою, добре розвиненою і збереженною зоною охр дають
основну масу ’легированных’ [pic] руд і значну кількість силікатних [pic]
руд.
Родовищам лінійного і лінійно-площадного типів властиві наступні
особливості:
Лінійне, витянуте розміщення в приконтактових частинах ультраосновних
масивів або вздовж тектонічних порушень і контактів з жильними і дайковими
тілами всередині масива.
Утворення [pic] руд не тільки за рахунок розкладу материнських пород і
виноса з них ряда елементів, але й дякуючи міграції [pic], головним чином з
неперервно розмиваємої з поверхні верхньої частини кори вивітрювання, і
накопиченні його в корі вивітрювання не тільки перидотитів, але й вміщуючих
і дайкових пород різного мінерального складу.
Пластоподібна, а також лінзоподібна, клиноподібна, стовпоподібна і
неправильна форма рудних тіл, утворень різних покладів, розташованних
паралельно один до одного.
Нерівномірний розподіл орудення по вмісту і по потужності в залежності від
типа і підтипа родовища.
Серед родовищ лінійного типа виділяють підтипи:
Лінійно-тріщиниий, приурочений тектонічним порушенням всередині
ультраосновних масивів. Рудною являється зона охр і перолітизованних
серпентинітів, причому в останній зустріті нікелеві силікати. Довжина
рудних покладів по простиранню - 1-3 км., ширина 300 м. і глибина 100-150
м.
Лінійно-контактовий підтип родовищ приурочений до контакту ультрабазитів з
вміщуючими породами або розтинаючими масиви дайномі жильних пород.
Характерною рисою родовищ цього підтипу являється приуроченість рудних
покладів не тільки до зони охр, нонтронітизованних і перолітизованних
серпентинітів, але й до продуктів вивітрювання пород, контактуючих з
ультрабазитів.
В контактово-карстовому підтипі родовищ, розташованного в зоні контакта
ультрабазитів з карбонатними породами (мраморами, вапняками), основною
[pic] рудою являються карстові утворення з накопиченням [pic] силікатів
(ненунта, ревдинскіта, гармерита та ін.), володіючих підвищеним вмістом
[pic] (до 20-40%).
Рудні тіла, які складають родовища цього підтипу, володіють непостійним
мінеральним і хімічним складом, часто складної і змінної форми.
Родовища лінійно-площадного типа звичайно складаються з декількох
покладів і рудних тіл, кожне з яких, окремо взяте, може розглядатися як
самостійний морфогенетичний підтип. По ’сочетанию’ спецефічних рис
виділяють наступні морфогенетичні підтипи: тріщино-площадної і власне
лінійно-площадної (тріщино-контактово-карстово-площадної). Всі ці підтипи
характеризуються площадними розповсюдженнями в плані, приуроченності до
контактів з вміщуючими жильними породами або тектонічним порушенням,
змінністю мінерального складу, нерівномірним вмістом рудних тіл, які мають
різновидну форму і різні елементи покладів.
Рудні тіла, розповсюджені в площадній частині родовища, звичайно мають
пологий горизонтальний поклад, малу (1-5 м.) потужність часто низький вміст
[pic], являючи собою ’легированные’ руди. Рудні тіла, які знаходятся в
лінійній частині родовища мають наклонний поклад, видовжену форму, велику
вертикальну потужність (від 1 до 50 м.) і різко підвищений вміст [pic] (3-
8%).
Основна маса [pic] руд (білше 70%) зв’язана з нонтронітизованними і
королітизованними серпентинітами, а менша частина - з охрами і карстовими
утвореннями.
Концентрація [pic] і [pic] в родовищах кори вивітрювання змінюєтья і
після їх утворення дякуючи положенним гіпергенним процесам: тамотізації і
сидеритизації та ін., які розвиваються при опущенні і заболочуванні вже
сформованого родовища. Окремення також може змінювати концентрацію металів
в родовищах.
Таблиця. Гінетична класифікація гіпергенних
родовищ нікеля.
|Група |Тип |Підтип |Вид |Приклади родовищ, |
| | | | |покладів, рудних тіл |
|Оста-то| |Плащоподіб-ний |Повний профіль |Айдарбак, Урал; |
|чні | |ізометричний |кероліт-нонтроніт|Бескудукське, |
| | | |-охристий |Блактайське, |
| | | | |Тигашайайське, |
| | | | |Кара-Обінське та ін. |
| | | | |півд. Групи |
| | | |Зкорочений |Кімперсайських родовищ |
| | | |профіль | |
| | | |кероліт-охристий |Нікаро, Куба; |
| | | | |Буруктальське-І, Урал; |
| |Пло-щад| | |родовища о-вів Нонок, |
| |-ний | | |Філіпіни; півд. Провінції|
| | | |Охристий |КНР і Японії; Баноа, |
| | | | |Гаіті Парсель-ІІ |
| | | | | |
| | | | |Філіпіни; Моймон, о-в |
| | |Витянутий | |Гаіті; родовища гірського|
| | |псевдоліній-ний| |району Циклоп о-ва |
| | | | |Калімантан, Вайгео, |
| | | |Кероліт-охристо-к|Сулавеси, Індонезія; |
| | | |ремністий |деякі родовища о-ва Нова |
| | | | |Калідонія; Україна |
| | | |Повний профіль |(Побужжя) |
| | | |кероліт-нонтроніт| |
| | | |-охристий |Бугор Кімперсай |
| | | | | |
| | | |Зкорочений | |
| | | |профіль |Сахаринське, Урал |
| | | |керолит-охристий | |
| | | | | |
| | | | | |
| | | | |Суханівське, |
| | | | |Капарулінське, |
| | | | |Гологорське, Урал |
|Оста-то| |Лінійно-тріщинн|Зкорочений |Ново-Акермановське, Урал;|
|чні | |ий |профіль |Мала-гасійська |
| | | |кероліт-охристий |республіка; Забергет, АРЕ|
| | | | | |
| | | | | |
| | | |Кероліт-охристо-к|Сарикуболдинське, |
| | | |ремністий |Центральний Казахстан, |
| | | | |Середнє Побужжя (Україна)|
| | |Лінійно-контакт| | |
| |Ліній-н|овий |Повний профіль, | |
| |ий | |кероліт-нонтроніт|Буруктальске-ІІІ |
| | | |-охристий з | |
| | | |гідро-хлорит-каол| |
| | | |ініт-гібсітовим | |
| | | | | |
| | | |Зкорочений |Деякі рудні тіла |
| | | |профіль |Липовського масива, Урал,|
| | |Контактово-карс|кероліт-охристий |Жозе-де-токантіс, штат |
| | |товий | |Гояз, Бразилія |
| | | | | |
| | | |Контактово-карсто|Черемшанське та ін. |
| | | |вий |родовища Уфалейського |
| | | | |района, Айдирлінське, |
| | | | |Урал |
|Оста-то| |Тріщино-площадн|Повний профіль в | |
|чні | |ий |’сочетании’ |’Елизаветинское’ |
| | | |скороченим |родовище, Середнє Побужжя|
| | |Контактово-площ|кероліт-нонтроніт|(Україна) |
| | |адний |-охристий з | |
| | | |кероліт-охристим | |
| | |Карстово-площад|або охристим | |
| | |ний | |Деякі ділянки |
| | | |Зкорочений |Шевченківського масива, |
| | |Лінійно-площадн|профіль |Урал; окремі р-ща Нової |
| | |ий |кероліт-охристий |Калідонії; р-ща Оріса, |
| | | |з гарніеритовими |Індія, Рідл, штат Орегон |
| | | |або керолітовими |(США). |
| | | |жилами | |
| | | | | |
| | | |Повний профіль |Р-ща Кімперсайського |
| | | |кероліт-нонтроніт|масива, Західний |
| |Ліній-н| |-охристий з |Казахстан |
| |о-пло-щ| |гідрохлорит-каолі| |
| |ин-ний | |ніт-гіб-ситовим | |
| |(змі-ша| |(для габроїдів) | |
| |-ний) | | | |
| | | |Повний профіль в |Девладівське р-ще, |
| | | |’соче-тании’ з |Україна (Середнє |
| | | |скороченим |Придністров’є) |
| | | |кероліт-нонтроніт| |
| | | |-охристий з | |
| | | |охристо-калініт-г| |
| | | |ібсітовим (для |Деякі Уфалейські р-ща, |
| | | |габроїдів) |окремі рудні тіла |
| | | | |Липовського масива, Урал |
| | | |Повний профіль | |
| | | |карстові | |
| | | |утворення з |Уфалейські родовища, Урал|
| | | |кероліт-нонтроніт| |
| | | |-охристим | |
| | | | | |
| | | |Зкорочений | |
| | | |профіль карстові |Родовища і рудні тіла |
| | | |утворення з |Кольського масива, Урал |
| | | |кероліт-охристим | |
| | | |або охристим | |
| | | | |Деякі поклади і рудні |
| | | |Зкорочений |тіла Липовського масива, |
| | | |профіль кероліт |Урал |
| | | |охристий або | |
| | | |охристий | |
| | | | | |
| | | |Карстові | |
| | | |утворення з | |
| | | |кероліт-охристим | |
| | | |і охристим | |
12345678910111213
Для добавления страницы "Геология" в избранное нажмине Ctrl+D |
|
|
|
|
|
|