Формування загально-лінгвістичної компетенції учнів в процесі вивчення особливостей адаптації
Даша Оля
Две девочки - 40000 рефератов
Ваш регион: Москва
 
Иностранные языки>>

Формування загально-лінгвістичної компетенції учнів в процесі вивчення особливостей адаптації Формування загально-лінгвістичної компетенції учнів в процесі вивчення особливостей адаптації

                    МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
               КРИВОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
        Кафедра англійської мови та літератури з методикою викладання



                               ДИПЛОМНА РОБОТА

       “Формування загально-лінгвістичної компетенції учнів в процесі

                       вивчення особливостей адаптації

                          неологізмів – запозичень

                        в сучасній англійській мові”


                                       студентки 5 курсу

                                       факультету іноземних мов

                                       групи АНФ-97-1

                                       Філоненко Анастасії Юхимівни

                                       науковий керівник

                                       кандидат філологічних наук, доцент

                                       Кліменко Ірина Михайлівна

                                       науковий консультант



                              Кривий Ріг – 2002

                                    План

План  2
Вступ 3
Розділ І. Теоретичні аспекти неології. 4
        1.1.     Особливості лексичної системи мови та механізми утворення
  неологізмів.   4
        1.2.     Етимологічна структура словникового складу англійської
  мови.    5
        1.3.     Роль запозичень в розвитку словникового складу англійської
  мови та джерела запозичень.    6
Висновки до розділу I  7
Розділ ІІ. Неологізми-запозичення сучасної англійської мови. 7
        2.1. Загальна характеристика неологізмів-запозичень   7
        2.2. Класифікація неологізмів-запозичень.  8
Висновки до розділу II 10
Розділ III. Дослідно-експериментальна програма  по формуванню загально-
лінгвістичної компетенції  учнів в процесі вивчення неологізмів-запозичень
в сучасній англійській мові.      10
        3.1. Педагогічна думка про необхідність вивчення системи мови в її
  динамічному розвитку.     10
        3.2. Програма дослідно-експериментальної роботи по формуванню
  загально-лінгвістичної компетенції учнів в процесі вивчення неологізмів-
  запозичень в англійській мові. 11
        3.3. Порівняльний аналіз результатів констатуючого та формуючого
  експериментів. 15
Висновки до розділу III.    16
Загальні висновки      16
Список використаних джерел  16
Додаток 2   17

Вступ

      Впродовж останніх десятиріч в англійській мові, як і в багатьох інших,
виникла велика кількість нових слів, що призвело до необхідності із
вивчення та опису.
      Це, в свою чергу, викликало появу зовсім нової галузі лінгвістики –
неології – науки про неологізми, в сферу діяльності якої входить виявлення
нових слів та значень, аналіз факторів їх появи, вивчення засобів їх
утворення, розробка принципів відношення до них (їх прийняття чи
неприйняття носіями мови) та їх лексикографічної обробки (фіксація в
словниках та затвердження значень).
      На сучасному етапі просліджується новий поштовх до більш уважного і
детального вивчення неологізмів, відбувається внаслідок швидкого зростання
їх кількості, тобто часта поява нових реалій закономірно вимагає
прискорення процесу номінації.
      Такими закономірностями зумовлена поява значної кількості робіт
англійських та американських дослідників, що розробляють різні аспекти
неології.
      Складаються різноманітні словники нової лексики, їх доповнення,
додатки та пояснення до них, списки нових слів в Інтернеті.
      Поповнення словникового складу мови здійснюється різними засобами.
Так, ними можуть бути запозичення з інших мов, розширення значень уже
існуючих слів. Усі ці засоби достатньо продуктивні, але визначаючими є
моделі словоскладання та афіксального утворення нових мов.
      Процес збагачення мови за рахунок раніш невідомих одиниць проходить
постійно, освіжаючи та оновлюючи мову, приводячи її у відповідність до
потреб людей та змін, що постійно відбуваються в світі. Ось чому вивчення
системи словотвору англійської мови, її компонентів, ступенів їх
активності, продуктивності та варіативності є таким необхідним.
      Одним із засобів появи нових слів є запозичення.
      До факторів, що впливають на виникнення нових одиниць (і на всю
систему словотвору в цілому) як правило відносяться: екстралінгвістичні
фактори – науково-технічний та соціальний прогрес, поширення інформаційного
потоку і необхідність передати його з найменшими витратами часу і місця,
лінгвістичні фактори – тенденція до мовної економії, прагнення до
аналітичності.
      Актуальність даного дослідження визначає недостатня вивченість
процесів запозичення слів, що відбувається на сучасному етапі розвитку,
неповна визначеність багатьох ключових понять.
      Наукова новизна роботи полягає в поглибленні вивчення теорії неології,
класифікація запозичень неологізмів і проблема їх асиміляції.
      Об’єкт дослідження – запозичення неологізми в англійській мові
останніх десятиріч.
      Предмет дослідження – процес формування загально-лінгвістичної
компетенції учнів в процесі вивчення особливостей адаптації неологізмів-
запозичень в сучасній англійській мові.
      Мета роботи: визначити роль неологізмів-запозичень в сучасній
англійській мові, вивчити шляхи її адаптації.
      Поставлена мета визначила необхідність вирішення наступних завдань:
          - виявити основні критерії виділення неологізмів та запозичених
            неологізмів зокрема;
          - розглянути основні джерела і шляхи проникнення запозичень в
            сучасну мову;
          - визначити роль і місце неологізмів в словниковому складі
            англійської мови;
          - розглянути особливості запозичення слів на основі
            етимологічного аналізу;
          - розглянути особливості адаптації запозичень-неологізмів в
            сучасній англійській мові;
          - виявити центри атракції неологізмів-запозичень;
          - виявити умови, що сприяють формуванню загально-лінгвістичної
            компетенції учнів в процесі вивчення особливостей адаптації
            неологізмів-запозичень в сучасній англійській мові.
      В процесі роботи було використано       запозичень неологізмів
добраних із словників, наукових та періодичних видань англомовних країн.
      Методика дослідження визначила завданнями, матеріалом, загальною
направленістю роботи і носить комплексний характер із використанням
компонентного, етимологічного ,контекстуального, кількісного аналізу.
      Теоретична цінність дослідження – в подальшому розвитку окремих
аспектів неології, словникового складу англійської мови.
      Практична цінність роботи – використання основних висновків та
результатів роботи в теоретичних курсах і спецкурсах з лексикології в вищих
навчальних закладах та вивчення неології в школі.
      Робота складається з вступу, трьох розділів, списку використаних
джерел і додатків.

Розділ І. Теоретичні аспекти неології.


1 Особливості лексичної системи мови та механізми утворення неологізмів.

      Процес саморегулювання лексичної системи – результат подання
суперечності між станом системи і вимогами до неї. Мовець – той, що
розмовляє – вибирає з існуючих слів ті, які можуть висловити його думки та
почуття.
      Не знаходячи їм вираження, він починає створювати нові. Причому вони
утворюються не тільки за існуючими схемами, але й з виведенням нових, що
узгоджуються із структурою та функціями системи.
      І.В.Арнольд наводить думку Фердинанда де Сосюра: синхронічна
лінгвістика займається системами, а діахронічна – елементами, і ці методи
не повинні змішуватися.
      Як наслідок цього, система мови повинна вивчатися як щось стабільне та
незмінне, тоді як спостерігається цілком протилежне: вона постійно
змінюється і систематизує нові утворення. Отже ,ми повинні вивчати мову, як
щось змінюване, але систематичне.
      Цей підхід діє можливість кращого розуміння систематичного феномену
словникового складу шляхом пояснення багатьох фактів про функціонування
слів і речень, більш ефективних узагальнень, тому що ми можемо брати до
уваги вплив екстралінгвістичної дійсності.
      Необхідно відзначити, що стан наших знань сьогодні не такий, щоб мати
можливість показати весь словниковий склад як одну систему, і ми
розглядаємо її як набір взаємопов’язаних систем.
      Мова .як і інші адаптивні системи, краще вивчається з допомогою
зворотного зв’язку, використовує їх для власного поліпшення. Якщо варіант
виправдовує  себе, він залишається у мові. Цей процес може бути зрозумілим
згідно з результатами по вивченню нових слів або неологізмів.
      Нові поняття постійно входять в життя, вимагаючи нових слів для їх
назви. Іноді нові назви використовуються зі старими, що продовжують своє
існування. Кількість слів у мові, таким чином, непостійна, вона, як
правило, зростає. Неологізми створюються для найменування нових речей, не
подаючи великого значення шкалі їх значимості. Вони можуть бути важливі та
соціально значимі (як нова форма держави People’s Republic чи щось
протилежне існуванню людства як nuclear war). Речі можуть бути і не такі
значимі (як мода в танцях, одягу, зачісках взутті). У будь якому випадку
змінюється значення старих слів, нові запозичуються або створюються із
існуючого мовного матеріалу за схемами, продуктивними на даному етапі її
розвитку, або створюються нові системи.
      Однією з невирішених проблем неології є проблема терміну “неологізм”.
Він відрізняється особливими зв’язками з часом, які фіксуються колективною
свідомістю. Новими словами вважаються одиниці, які з’являються у мові
пізніше якоїсь часової межи, взятої за початкову. Деякі дослідники вважають
такою межею кінець другої світової війни. Інші пов’язують появу нових слів
з освоєнням космосу, запуском першого супутника – 1957 роком.
      Таким чином, визначення терміну “неологізм” достатньо умовно. Будь-яке
слово має якість неологізму доки колективна мовна свідомість реагує на
нього як на нове.
      Опитування в Англії і США показали, що багато слів у словниках
Барнхорта не сприймаються носіями мови як нові. Вони втратили часову
конотацію новизни, так як використовуються носіями мови вже більше двадцяти
років.
      Однак. Ця лексика все ж таки відноситься до нової, так як цей відрізок
часу є дуже коротким у плані історичного мовного розвитку, і в
гносеологічному плані ця лексика ще не втратила своєї новизни.
      Таким чином, неологізми – це нові слова або фрази, нові значення для
існуючих слів чи запозичень із іноземних мов.
      Закони ефективного спілкування вимагають максимального семантичного
сигналу за мінімум часу. Для виконання цієї вимоги адаптивна лексична
система не тільки додає нові частини, вона по новому виправляє способи та
засоби словотворення.

2 Етимологічна структура словникового складу англійської мови.

      Сучасна мова – це продукт довгого історичного розвитку, в процесі
якого мова змінюється. Зміни торкаються всіх сторін (рівні, яруси, аспекти)
мовної структури, але діють в них по різному. Історичний розвиток кожного
рівня залежить від конкретних причин та умов, які стимулюють зміни в
лексичному складі мови, в її фонологічній (фонетичній) організації, та в її
граматичному устрої.
      До розвитку мови належать процеси росту та розпаду. Так, в англійській
мові розвиваються аналітичні форми, складні система дієслівного формотвору.
Але розпадається система відмінювання та особових закінчень дієслова,
випадають слова із словникового складу, з’являються нові шляхом запозичення
або новоутворень.
      Історія мови розкриває усі процеси, які відбуваються в мові на різних
етапах її існування. Причини (фактори змін, які є в мові), називають
лінгвістичними ( або інтералінгвістичними), а фактори, які пов’язані з
історією народу, з загальним процесом розвитку суспільства,
екстралінгвістичними факторами. Ці два поняття та дві сторони постійно
діють разом.
      Накопичення знань про історію розвитку різних сторін мови повинно
призвести у підсумку до такого рівня підготовки, коли за допомогою
етимологічного словника, а значною мірою і без нього, можна пояснити
джерела форм та явищ, які відображаються в будь-якому сучасному слові.
      Таблиця 1. Етимологічна структура словника англійської мови.
|Місцевий елемент                    |Запозичений елемент                 |
|Індоєвропейський елемент            |кельтський (V – VI ст.н.е)          |
|германський елемент                 |латинський                          |
|англійський елемент                 |I група (І ст.н.е.)                 |
|                                    |ІІ група (VII ст.н.е.)              |
|                                    |скандинавський                      |
|                                    |(VIII – XІ ст.н.е.)                 |
|                                    |французький:                        |
|                                    |нормандські запозичення             |
|                                    |(XI – XIII ст.н.е.)                 |
|                                    |парізькі запозичення (Відродження)  |
|                                    |грецький (Відродження)              |
|                                    |італійський (Відродження)           |
|                                    |іспанський (пізнє Відродження)      |
|                                    |германський                         |
|                                    |індійський                          |
|                                    |російський                          |


      Ця таблиця вимагає пояснень. По-перше, треба звернути увагу на те, що
друга колонка в таблиці включає не лише більше груп, а й велику кількість
слів. Це пояснюється високим відсотком запозичених слів в англійській мові
(75%), що прибули в результаті численних явищ та міжнародних зв’язків.
      З точки зору словникового складу треба класифікувати англійську мову
як мову міжнародного походження, або як одну з романських (тому що
переважають французькі та латинські слова). Але беручи до уваги відносну
частоту розповсюдження слів ,ясно ,що місцевий елемент в англійській мові
має велику кількість часто повторюваних слів, таких як артиклі,
прислівники, з’єднання, допоміжні дієслова, а також слова які означають
предмети повсякденного життя.
      Крім цього граматична структура германська, залишилась недоторкана
іншомовним впливом.
      Також треба відмітити, що в різні часи пуристи намагалися виключити
слова іншомовного походження з англійської мови.
      Перша колонка таблиці представляє місцевий елемент, основу
словникового складу. Колонка складається з трьох груп і тільки третя має
дати. Слова цієї групи з’явилися в англійській мові в V столітті, або ж
пізніше.
      Під індоєвропейським елементом треба розуміти слова, загальні для
всіх, або більшості мов індоєвропейської групи. Англійські слова цієї групи
означають елементарні поняття без яких неможливе людське існування.
      Германський елемент представляє слова, загальні для всіх, або
більшості мов германського походження. Деякі основні групи германських слів
є спільними з групами індоєвропейського елемента. Треба зазначити, що
власне англійський елемент є протиставленим першим двом групам. Ці слова
мають іншу рису: вони визначено англійські і не мають спільного походження
зі словами інших мов, тоді як в індоєвропейських та германських словах
можна знайти спільний корінь.

3 Роль запозичень в розвитку словникового складу англійської мови та
    джерела запозичень.

      Роль запозичень (borrowings, loan words) в різних мовах неоднакова і
залежить від конкретно-історичних умов розвитку кожної мови. В англійській
мові відсоток запозичень значно вищий ніж в багатьох інших мовах, тому що
за історичних обставин він є дуже проникливим. Англійська мова більш ніж
будь-яка інша мова мала можливість запозичувати іншомовні слова в умовах
прямого безпосереднього контакту: спочатку в середині сторіччя від
загарбників, що змінювали один одного на Британських островах, а пізніше –
в умовах торгівельної експансії і колонізаторської активності самих
англійців. Підраховано, що число передвічних слів в англійському словнику
складає всього 30%.
      Не можна вважати ,що роль слів в мові визначається тим, чи є воно
запозиченим, чи передвічним. Тим паче, що найбільше вживані прислівники,
прийменники, сполучники, прислівники часу та місця, всі допоміжні і
модальні слова, всі сильні дієслова і займенники, всі числівники, включаючи
second, million, billion є в сучасній англійській мові передвічними
словами.
      Той чи інший вплив однієї мови на іншу завжди пояснюється історичними
причинами: війни, завоювання, мандри, торгівля і т.і., - призвело до тісної
взаємодії різних мов. Інтенсивність притоку нових запозичених слів, в різні
періоди різноманітна. В залежності від конкретних історичних умов, вона то
збільшується то падає. Ступінь впливу однієї мови на іншу при цьому
залежить здебільшого від мовного фактора.
      Помилкові уявлення, які переважали в лінгвістиці відносно проблеми
запозичень, не зводились лише до перебільшення їх ролі в розвитку мови. Сам
підхід до теми був одностороннім і формальним. Дослідників цікавили
здебільшого джерела та дати запозичення.
      Треба приділяти увагу не тільки питанню від кого запозичення, а й тому
що додалося та було створене в результаті діяльності при запозиченні слова
від іншого народу. Треба творчо підходити до питання і тим самим створювати
можливість виявити закономірності, що ним підпорядковується розвиток
словникового складу мови, пояснити явища, які відбуваються в ньому і
виявити їх причини. Це можна пояснити прикладами.
      Досліджуючи розвиток слова sport, ми не будемо зупинятися на тому, що
це слово запозичене в середньо-англійський період із старо-французької
мови, де воно було desport і походило з латинської desportus. Desport та
desportus значили відволікання ,відхилення ,при запозиченні відбулася
спеціалізація значення і в середньо-англійській мові ці слова мали більш
загальне значення, ніж у сучасній, де означає спорт, розвагу. З тим словом
в той же період із французької мови в англійську запозичувалися інші слова,
які були пов’язані з розвагами заможних людей, це пояснюється тим, як в XI
столітті нормандські барони стали власниками країни, англосаксонська
верхівка завоювала їх звичаї і нормандський діалект старо-французької мови.
Слово sport підкорюється англійській системі граматичних змін іменників,
отримуючи можливість в множині закінчення –s. В ньому не тільки замінюються
всі звуки англійськими, але й відпадає перший склад (аферезис). В ново-
англійській мові це слово має ще деякі зміни в семантиці і означає фізичні
вправи, у вигляді ігор та змагань.
      В словниковому складі англійської мови паралельно зберігається
дієслово disport – розважатися, яке називається маловживаним.
      Зараз в сучасну англійську мову були запозичені слова з різних мов,
які зберегли своє значення. Наприклад, aiki-jutsu, boutique, kelim, kletten
prinrip. Ці слова здебільшого мають теж значення яке вони мали в похідній
мові, але деякі з них приймають більше значень ніж вони мали.
      Таким чином, ніяке нове поповнення словника запозиченими словами не
може пройти безслідно для словникового складу. Запозичене слово приймає на
себе одне або декілька значень семантично близьких до нього слів, що вже
раніше існували в мові.
      Взаємодія запозичень і словникового складу мови, що їх прийняла, добре
видно з історії слів, які означають поняття працювати, які є синонімами до
слова work. Після запозичення в середньо-англійський період дієслів:
labouren “працювати” (із ст.-фр. labourer, лат. laborare) і travaillen
“важко працювати” (із ст.-фр. travaillen, нор. лат. trepaliare “мучити”),
перше з цих дієслів близько до англійського swincan. Друге дієслово
travailler не витримало конкуренції з дієсловом werken і має значні зміни в
змістовій структурі. Після цього його основне значення – “мандрувати” to
travel.
      Деякі зміни проходять із словами, які були запозичені з французької
мови. Слово extheticienne було запозичене англійською мовою, де зберегло
своє значення, але змінило вимову – aestheticlenne.
      Загальний закон явищ мови до проблеми запозичень можна сформувати так:
усілякі зміни в словниковому складі мов і у вигляді проникнення іншомовних
запозичень тягне за собою семантичні і стилістичні зміни в словах, які вже
є в мові.
      Неологізми-запозичення в англійському словниковому складі являють
собою ту сферу лексики, яка найбільше та безпосередньо рефлектує історію
Англії та її традиції, показуючи вплив на мову зовнішніх нелінгвістичних
причин. Тому їх необхідно прослідити в хронологічній послідовності,
пов’язуючи зі змінами, які проходили в культурному та історичному житті
країни.
      В сучасній англійській мові численними є французькі запозичення:
boutique, fresee, fromage, pкcher, unijombist, tranche, wsogist, які
здебільшого зберегли своє лексичне значення. Зараз багато слів
запозичується з німецької мови: kletten pririp, untermensch, blitz angst; з
шотландської: slogan, whisky, clan.
      Французькі запозичення проникають головним чином не в загальний
словниковий фонд, а в визначені рівні словникового складу. Французькі
запозичення іноді важко відрізнити від латинських. Наприклад, слово figure
могло перейти прямо з латини: figura та з французької figure
      В письмовій формі сучасної англійської мови дуже вживані літерні
скорочення від таких виразів, які при читанні змінюються англійським
перекладом.
      Запозичення з французької мови є найбільш чисельними і відносяться,
головним чином, до побутової лексики: boutique, fresee, butte, buce, auteur
та ін. Численними є запозичення-неологізми з шотландської мови: slogan,
whisky, clan.
      Неологізми-запозичення з китайської та японської мови означають назви
різноманітних способів боротьби: aiki-do, aiki-jutsu.
      Запозичені слова з російської мови пов’язані з подіями ,які
відбувалися в цій країні в 90-х роках ХХ століття – з політичними явищами:
perestroikan, glasnostian, khozraschot, prizhok та ін. Всі ці слова були
запозичені як в усній так і в письмовій формі і не змінили своє значення і
склад.
      Найважливіші ознаки слів латино-романського походження такі: перевага
двоскладових і багатоскладових слів з префіксами, і префікси закінчуються
на приголосні: ab-, ad-, -corn, -dis, ex, in, im: подвоєння приголосних:
bb, cc, ft, ll, mm, nn, pp.
      Нечисленні неологізми-запозичення з італійської, голландської і
іспанської мов свідчать про культурні зв’язки з цими країнами: ісп. – ИL
NI?O, nacho, guerilla, junta: італ. – biasco, motto: порт.- favela,
favelado.
      Мови тюркських народів залишили багато слідів в найрізноманітніших
мовах, в тому числі і в англійській. В англійській мові існує понад 400
тюркізмів, 55% з яких складають етнографічні реалії, 26% відносяться до
суспільно-політичного життя, 19% - є природними реаліями. Серед
найважливіших реалій такі слова, як badian, irbis, jougara, kelim та ін. До
цієї групи відносяться назви мінералів: dashkesanite, turanite.
      Найбільш освоєні суспільно-політичні реалії: bash-borouk, begum,
effendi, kofban, mamebuke.
      Серед етнографічних реалій є слова, які стали невід’ємною частиною
англійської лексики: caviar, coach, kumiss, macrame, vampire.
      Тюркські слова англійською мовою запозичувались як при прямих
контактах, так і через мови-посередники.
      Одним з найбільш вживаних тюркізмів в сучасній англійській мові є
слово kelim – “накидка для диванів та крісел”.
      Тюркізми переходили в англійську мову через різні мови, наприклад,
німецьку: shabrack, trabant; іспанську: bocosin, lackey; італійську:
bergamot, kiosk. Найбільша кількість тюркізмів перейшла в англійську з
французької: badian, caique, caviar, turknose, sabot та ін.
      В сучасній англійській мові набувають розповсюджень слова з
африканської мови: tote, gumbo, jambalaya: індійської: paneer, ghari: ідіш:
kabitrer, bagel, schmo.

Висновки до розділу I

      Вивчення теоретичних положень неології дає змогу зробити наступні
висновки:
          - Лексична система англійської мови є гнучкою і спроможною до
            адаптації в умовах постійного виникнення нових понять і
            необхідності їх лексичної фіксації
          - Існують різні способи класифікації неологізмів і визначення
            самого поняття “неологізм”, до запозичень-неологізмів
            відносяться ті слова, які були запозичені з інших мов та
            адаптувалися в мові.
          - Іншомовні запозичення є одним з важливіших видів збагачення
            словникового складу мови.
          - Лексичні запозичення є одним із джерел утворення нових слів. Їх
            вивчення дає можливість прослідити складність мовних процесів,
            переплетіння внутрішніх та зовнішніх явищ в мові.
          - З точки зору словникового складу треба класифікувати англійську
            мову як мову міжнародного походження, або як одну із
            романських, але місцевий елемент в англійській мові має велику
            кількість часто повторюваних слів.
          - Джерела неологізмів-запозичень є численними: французька мова,
            німецька мова, китайська, японська, іспанська, італійська,
            російська та ін.

Розділ ІІ. Неологізми-запозичення сучасної англійської мови.


2.1. Загальна характеристика неологізмів-запозичень

      Запозичення відносяться до розряду так званих сильних неологізмів ,які
відрізняються і фонетичною дистрибуцією, яка не є характерною для
англійської мови, а також нетиповим морфологічним членуванням і відсутністю
мотивації.
      Англійська мова продовжує розширюватися за рахунок запозичень, але
меншою мірою ніж це було в середньовіччі чи в епоху Ренесансу. Із
“приймаючої” мови вона перетворюється в “ту, що дає”. Це пов’язано з тим,
що англійська мова отримала статус Lingua france (мова спілкування) ХХ
сторіччя. Але не дивлячись на те, що запозичення, за даними Кенона,
складають лише 7,5% від загальної кількості неологізмів і знаходяться на
периферії лексичної системи, їх розглядання є необхідним, тому що без цього
неможливо уявити весь корпус нової лексики.
      Основною мовою-джерелом залишається французька мова. За останні 25
років дуже зменшилась чисельність скандинавських запозичень. Новою
тенденцією є зростання запозичень з африканських та азіатських країн,
особливо із японської. Основними центрами атракції для нових запозичень є:
     1) культура: cinematheque, discotheque, anti-roman (з французької),
     2) суспільно-політичне життя: ayatollah (з арабської), релігійний
        вождь ісламської секти Shгite і Ірані (слово стало відомим з січня
        1979 року, коли після скидання шаха Ірану до влади прийшов Аятола
        Хомейні),
     3) повсякденне життя (напої, їжа, спорт ,одежа): petit, dejeuner (фр.)
        “невеликий сніданок”,
     4) науково-технічний прогрес:  biogeocoenose (із російської)
        “екологічна система”,
      Невеликим ступенем новизни відмічаються варваризми, неасимільовані
одиниці, які переважають серед нової запозиченої лексики. Наприклад: dol?e
vita (з італійської) “солодке життя”; lunokhod (із російської); gonro (з
італійської) “дикий”. Бо них близькі ксенізми (запозичені одиниці , які
відображають специфіку побуту країни-джерела: gyro (із грецької) “тип
бутерброду (тонкий шар підсмаженого м’яса на невеликому хлібці); zoren (з
японської) “медитації”, які практикуються в дзен-буддизмі; kung-fu (із
китайської) “боротьба кунг-фу”.
      Різниця між варваризмами і ксенізмами складається в тому, що перші
мають синоніми в мові-реципієнті, другі означають явища, об’єкти, які
існують тільки в країні-джерелі і є відсутніми в приймаючій країні.
Виходячи з цього ксенізми мають більший ступінь новизни, хоча вони
складають лише 14% від всіх запозичень.
      Асимільованих запозичень в сучасній англійській мові мало. Це
здебільшого запозичення з ідіш, наприклад, nudzh або nudge (американський
сленг) “зануда”; комбіновані запозичення із ідіш nudyen “втомлювати”, та з
російської “нудний”. Слово асимільоване під впливом англійського to nudge
“штовхати”.
      Однією особливістю запозиченої лексики є помітне зменшення пропорції
кальок (порівняно зі староанглійською). Серед них найбільш використовувані
такі: dialogue of the deaf (калька з фр.dialogue des sourds) “дискусія, в
якій приймають участь ,не звертаючи уваги на аргументи одне одного”;
gliding time (з нім. Gleitreit) “змінний графік”(використовується
здебільшого в британському варіанті); photo-novel (з іспан.fotonovela)
“фотороман” (роман, який складається із фотографій, з діалогічними
вставками у стилі коміксів).
      Серед всіх запозичень найбільш використовуваними є одиниці у ідіш в
розмовній мові, саме вони більшою мірою ніж інші марковані в словниках
нових слів як “сленг”. Наприклад: yenta “пліткарка”, rotfig “приємно
вгодований”, glitch “дефект” (в 60-ті роки слово увійшло до космічного
сленгу, в 70- 980-ті роки воно стало використовуватися в сленгу
спеціалістів по комп’ютерам).

2.2. Класифікація неологізмів-запозичень.

      Запозичення – це слова, запозичені з іншої мови, які модифікували
фонемічну форму, значення та вимову до стандартів англійської мови.
      Існуючі в словниковому складі мови запозичені слова можна
класифікувати:
          - по джерелу запозичення;
          - по тому, який аспект слова запозичений;
          - за ступенем асиміляції.
      По джерелу запозичення в словниковому складі англійські слова
виділяють:
     1) французького запозичення
     2) німецького запозичення
     3) запозичення з ідіш
     4) русизми та запозичення-неологізми з грецької, португальської,
        японської та інших мов
     5) португальські запозичення.
      Класифікація по джерелу запозичення розроблена найбільше повно, але не
є єдиною можливою. Запозичення-неологізми можна також класифікувати по
тому, який аспект слова є новим для приймаючої мови. За цим принципом
запозичення-неологізми розділяються на:
          - фонетичні;
          - кальки (translation-loans);
          - семантичні;
          - запозичення словоскладаючих елементів.
      Перший тип, тобто фонетичні запозичення, складають основну, найбільш
численну групу. Вони характеризуються тим, що загальний звуковий комплекс
їх є для запозиченої мови новим. Розглянуті слова: sport, labour, travel є
фонетичними запозиченнями.
      Кальками (translation-loans) називаються запозичення у вигляді
буквального перекладу іншомовного слова або виразу, тобто точного
відтворення його засобами мови що приймає із збереженням морфологічної
структури та мотировки.
      Такими кальками є, наприклад, багато слів, що стали
інтернаціональними:
          - з російської: perestroika, khozraschot, house of rest, troika,
            samizdat, telenovela;
          - з німецької: kettenraucher, blitz, angst, gastarbeiter,
            reitgeist, glitch, glitry, spritrer;
          - з французької: (cela) va sans dire, summit conference,
            visagist, frisee, auteur;
          - з японської: waribashe, aiki-jutsu, aiki-do, nashi;
          - з африканської: gnu.
          - та з інших мов.
      Під семантичними запозиченнями розуміється запозичення нового
значення, часто переносного, до слова, яке вже існує в мові. Слова pioneer
та brigade існували в англійській мові і до радянізмів, але значення “член
дитячої комуністичної організації” та “трудовий колектив” вони отримала під
впливом російської мови.
      Семантичні запозичення відбуваються дуже легко в близьких мовах. Цілий
ряд прикладів можна знайти серед запозичень. Так, наприклад, др.-англійське
слово dwellon “блукати” під впливом др.-скандинавського dveljaween,
розвинулося в сучасній англійській мові в dwell “жити”.
      Таким чином в звуковому відношенні dwell приходить до англійського, а
в семантичному – до скандинавського дієслова.
      Випадків семантичного запозичення серед іменників більше, ніж серед
дієслів. Іменник gift в др.англійській значило не “подарунок”, а “викуп за
жінку”, а потім, в результаті асоціації – “весілля”.
      Запозичуватись може не тільки слово, але й окремі значущі частини
слова. Багато грецьких та ютинських слів перетворились в інтернаціональні
префікси. Наприклад, anti-, -coun-, -ter, -inter-, sub-, ultra-, -imn.
      В усіх мовах широко використовуються суфікси: -ist, -ism, -isk. Та
часто вживаним в сучасній англійській мові є суфікс з французької: -eur.
      Далеко не всі слова так повно асимілюються, як розглянуті travel та
sport. Тому за ступенем асиміляції неологізми-запозичення можна розділити
на:
          1) Повністю асимільовані, тобто які відповідають всім
             морфологічним та орфографічним нормам мови що запозичає і є
             сприйнятими розмовником як англійські, а не іншомовні слова.
             Ці слова – здебільшого старі запозичення: cheese, street,
             wall, wine (лат.); husband, bellow, gate, call, die, want
             (сканд.). Повністю асимільовані такі слова французької мови
             як: face, figure, auteur.
          2) Частково асимільовані, тобто які залишились іншомовними по
             своїй вимові, написанню та граматичнім формам слова:

             blitz, angst, glitry, glitch, spritrer, untermensch, rutgeist
             – з  німецької;

             favela, favelado – з португальської;

             nouveau roman, auteur, frisee, visagist – з французької;

             babushkaphobian, khozraschot, pryzhok – з російської.

             Ці слова часто відрізняються нестійкою вимовою: restaurant,
             formulae, corps. Останній склад в словах вимовляється по-
             різному.
          3) Частково асимільовані слова, які означають поняття, що
             пов’язані з іншими країнами і не мають англійського
             еквіваленту. Наприклад:

             pryzhok, khozraschot, perestroika – з російської;

             gado-gado – з малоазійської;

             aiki-jutsu, aiki-do, gai-de – з японської;

             mohi-mahi – з

             До цієї групи слів відносяться назви понять, які пов’язані з
             іншою національною культурою, наприклад назви національного
             одягу, музикальних приладів і т.і.
2.3. Проблеми асиміляції запозичених слів
      Асиміляцією запозичених слів називається пристосування їх і
фонетичному, граматичному і графічному відношенні до системи приймаючої
мови.
      Ступінь асиміляції може бути різною і залежить від того, наскільки
давно відбулося запозичення, чи відбулося воно усним шляхом чи через книгу,
наскільки вживане слово і т.п.
      Прикладом повністю асимільованих слів можуть служити слова, які були
запозичені давно: з латини – cheese, pope, mass, candle, minister, wine; зі
скандинавської – root, wing, happy, ill, low. Ці слова не відчуваються
розмовником як іншомовні, відповідають англійській граматичній, фонетичній
і орфографічний системі по формотвору, вимові і написанню.
      Граматично і стилістично англійські запозичення використовуються в
мові так само як і правічні слова. Дієслова включаються в систему
стандартних англійських дієслів, отримуючи дентальний суфікс в минулому
часі: associated, exaggerated, accumulated.
      Іменники отримують в множині стандартні закінчення: kelims, honchos,
nefuseniks, boutiques.
      В сучасній англійській мові лише деякі запозичені іменники зберегли
флексію множини, яку мали в тій мові, звідки прийшли.
      Іноді дві різні мови множини диференціюються семантично. Наприклад, з
формою bandits збереглася італійська форма banditti, коли розмова йде про
різноманітних розбійників в казці чи опері.
      Прикметники з суфіксом –ly, прикметники на  –ml і  –less та абстрактні
іменники на  –ness, –ship, -dom також вільно утворюються від французьких
основ.
      Англійські префікси un-, fore-, over-, -be можуть приєднуватися до
основ запозичених слів: unaided, unijambist, forecast.
      Слова ,складені з елементів запозичених з різних мов або з елементів
частково запозичених та частково споконвічних слів називаються гібридами:
beautiful (фр.корінь + англійський суфікс), unijombist (англ.префікс +
фр.корінь).
      Ступінь фонетичної асиміляції теж може бути різним. Якщо в англійській
мові вже були всі звуки , що з них складаються запозичені слова, то вони
відтворюються точно; якщо залишилися якісь звуки, яких немає в англійській
мові, кожен з них замінюється близьким звуком англійської мови.
      Після повної фонетичної асиміляції слова в слові, всі звуки історично
змінюються.
      Фонетичні зміни в запозиченому слові легко прослідити з історії слова
nature, що є латинським за походженням і яке потрапило в англійську мову з
французької. По-перше, перемістився наголос з останнього складу на перший.
В англійській мові немає звука, схожого на французький [u], тому він був
замінений на англійський звук [ju]. Tj [tj] розвинулось афрікоте [t?]. У
відкритому складі під наголосом довге a переходить в [ei], а ненаголошене
[u] редуцюється в [oi] та [r] стає німим.
      В різних частинах мови наголос відбувається з різним ступенем повноти.
Найбільш послідовно він відбувається в іменниках і прикметниках, за
виключенням тих, в яких перший склад був префіксом. Префікси залишилися
ненаголошеними.
      Французькі запозичення-неологізми асимілюються мало і залишаються
іншомовними і за орфографією і за вимовою. В них зберігається назалізація
голосних, зберігається наголос на останньому складі: visagist, frisee.
      Латинські запозичення, потрапивши в англійську мову, не тільки
прийняли нову систему граматичних форм, але й нерідко переходили в іншу
частину мови.
      Загальна проблема запозичення елементів однієї мови іншою включає в
себе вкладний комплекс питань різного характеру. Найбільш актуальними з них
є такі:
          - яке мовне явище є запозиченим;
          - причини запозичень;
          - види мігруючих елементів;
          - освоєння слова в мові що позичає і різні сторони його освоєння;
          - ознаки освоєння іншомовного слова, які дозволяють вважати його
            запозиченим.
      Для входу слова в систему мови що позичає необхідні умови:
          - передача іншомовного слова фонетичної граматично засобами  мови
            що запозичує;
          - співвідношення слова з граматичними класами та категоріями мови
            що запозичує;
          - фонетичне та граматичне освоєння іншомовного слова;
          - словотвірна активність слова;
          - семантичне освоєння;
          - регулярне вживання в мові.
      Але деякі умови не є обов’язковими, наприклад, фонетична і граматична
асоціації слова та його словотвірна активність.

Висновки до розділу II

      Дослідження особливостей запозичень-неологізмів останніх десятиріч
дозволяє зробити висновки:
          - Більшість неологізмів-запозичень були запозичені з французької
            мови (  %), з інших мов -   %;
          - Запозичені слова можна класифікувати: по джерелу запозичень, за
            ступенем асиміляції, по тому, який аспект слова запозичений. За
            цим принципом запозичення-неологізми розділяються на:
            фонетичні, кальки, семантичні і запозичення словоскладаючих
            елементів;
          - Запозичення розподіляються повністю асимільовані та частково
            асимільовані;
          - Основними центрами атракції неологізмів-запозичень є наступні
            суспільні галузі: культура, політика, наука, техніка,
            повсякденне життя.

Розділ III. Дослідно-експериментальна програма

по формуванню загально-лінгвістичної компетенції

учнів в процесі вивчення неологізмів-запозичень

в сучасній англійській мові.


3.1. Педагогічна думка про необхідність вивчення системи мови в її
динамічному розвитку.

      Звертаючись до праць видатних педагогів та письменників, можна
зазначити, що ще багато років тому проблема мови (і іноземної також) у її
всебічному розвитку викликала великий інтерес.
      М.І.Чернишевський характеризував мову так, що вона з усіма її
недоліками гнучка та багата у кожного народу, розумове життя якого досягло
високого розвитку. Також, звертаючись до іноземних авторів, можна
прослідкувати дуже схожі думки. І. Песталоцці нагадував, що коли людина
хоче розтлумачити для себе будь-який предмет, вона має звернути увагу на
три головні моменти: скільки різних предметів знаходиться перед її очима,
як вони виглядають, які мають форми та контури, як вони називаються, як
кожен з них можні виразити за допомогою звука та слова.
      Іноземна мова привертала багато уваги різних вчених, філософів та
психологів. Видатний філософ Франції Вольтер говорив, що знати багато мов –
означає мати багато ключів до одного замка.
      Характеризуючи значення слова, К.Д.Ушинський писав, що кожне слово
мови, кожна його форма є результатом думки і почуття людини, через які у
слові відображаються природа країни і історія народу.
      Мова завжди збагачується та поповнюється новими словами. Так,
Бернарден казав, що мови збагачуються різними словами настільки, наскільки
вони збагачуються ідеями.
      Важливість практичного використання цього матеріалу при вивченні
іноземної мови зумовлюється тим, що вивчення запозичень-неологізмів є одним
з основних аспектів вивчення лексики будь-якої мови, тим більше, що
англійська мова на 70% складається з запозичених слів. Таким чином,
запозичення – це одне з основних джерел поповнення словникового складу
англійської мови. Неологія тут відіграє важливу роль. Зрозуміло, що
лексичні одиниці, які використовуються в учбовому процесі, мають
відповідати реаліям сьогодення.
      Приходячи до використання неологізмів-запозичень, маємо зазначити, що
вони відносяться до слів, які регулярно поповнюють словниковий склад мови.
      Аналіз програм для середніх загальноосвітніх шкіл з курсу іноземних
мов показує, що вивчення запозичень-неологізмів та шляхів їх адаптації у
мові взагалі не вивчається.
      У зв’язку з об’єктивними причинами (необхідністю вивчення в школі
слів, які відповідають реаліям сьогодення, необхідність розширити знання
учнів про шляхи слів, які потрапили в англійську мову шляхом запозичення та
їх адаптацію у мові, необхідність вивчення живої, розмовної англійської
мови є позитивний інтерес до слів цього типу), багато методистів вважають
необхідним перегляд шкільних програм. Доповнення до програми мають
розширювати використання неологізмів-запозичень з елементами їх
співставлення з одиницями рідної мови, має підкреслювати зв’язок запозичень
з історією країни, мова якої вивчається, у реаліях життя та менталітету її
народу.

3.2. Програма дослідно-експериментальної роботи по формуванню загально-
лінгвістичної компетенції учнів в процесі вивчення неологізмів-запозичень в
англійській мові.

      Програма дослідно-експериментальної роботи передбачала вивчення
вихідного стану загально-лінгвістичної компетенції учнів в процесі вивчення
особливостей адаптації неологізмів-запозичень в сучасній англійській мові.
Для цього ми провели констатуючий експеримент.
      Констатуючий експеримент проводився під час проходження психолого-
педагогічної практики у середній школі № 4 в 10-Б та 10-А класах. Його
метою було з’ясувати:
          - реальний рівень знань учнів про словниковий склад англійської
            мови,
          - рівень систематизації знань про неологізми-запозичення та шляхи
            їх адаптації а англійській мові,
          - рівень умінь і навичок використання неологізмів-запозичень.
      Під час проведення констатуючого експерименту учням було запропоновано
виконати такі завдання:
      Завдання 1.
   1) Наведіть приклади слів з суфіксом –eur. З якої мови були запозичені ці
      слова.
   2) Поясність значення неологізмів-запозичень: aiki-jutsu, babushkaphobia,
      boutique, glasnostian, perestroika, khozraschot, vizagist, kletten
      prinrip, paneer, dyskanyosis, privilegentsia, refuseniki, kelim, haar,
      angst, blitz, untermensch, auteur, fatwa, samirdot, reitgeist, troika,
      favla, ska, sprinter.
      Завдання 2.
   1) Напишіть слова, які утворюються за допомогою префіксів: un-,
   2) Поясніть їх значення
      Завдання 3.
   1) Перекладіть українською мовою такі неологізми-запозичення: bhandra,
      pryzhok, gaide, frisee, fromage frais, pкcher, tranche, unijambist,
      nashi, wariboshi, raitech,kletten prinrip, Nirinny, intifada, paneer,
      cruzado, dyskanyosis, ИL NI?O, escrima, gado-gado, gouger, haar, hout
      ton, honcho, ikat, kelim, luon, mohi-mohi, monnet, refusenik,